Ожиріння

Ожиріння визначається як стан, при якому спостерігається накопичення надмірної кількості жирової тканини. Хоча це все частіше обговорюється та помічається, це все ще найпоширеніший розлад харчової поведінки у собак і котів, що призводить до багатьох інших захворювань. Собаки страждають ожирінням, коли маса їх тіла перевищує оптимальний рівень на 10-25%, а у кішок – на 15-20% маси тіла. Ожиріння розвивається у тварин з позитивним енергетичним балансом. Це означає, що баланс між енергоспоживанням і енерговитратами порушується. Ветеринари та дієтологи щоденно борються за кожну тварину з ожирінням, тому з більшою активністю впроваджують індивідуальний режим харчування. На щастя, ожиріння є оборотним станом, і правильне ведення пацієнта дозволяє повернути назад зміни в метаболізмі, ендокринній системі та морфології. Невжиття заходів сприятиме розладам і, як наслідок, серцево-респіраторним, ортопедичним, онкологічним та ендокринологічним захворюванням, а отже, зниженню якості життя та його скороченню.

Існує кілька факторів, які найбільше сприяють розвитку ожиріння:

• вік – ризик ожиріння зростає у тварин середнього віку та старше 12 років, коли тварини вже не мають достатньо бадьорості, щоб бігати на прогулянках і не вимагають більшої активності від опікунів;
• захворювання – ожиріння та надмірна вага часто є результатом захворювань, наприклад, дегенеративних захворювань суглобів або серцевих захворювань. Більшість проблем опорно-рухового апарату спричинюють обмеження фізичної активності, а також високий ризик коливань маси тіла. Остеоартрит поширений в основному у літніх тварин, і в основному спостерігається у тварин, які страждають ожирінням. Надмірна вага тіла викликає ненормальний механічний стрес, викликаючи запалення та симптоми. Втрата ваги та відповідна фізична активність є ключовими для полегшення болю та покращення якості життя;
• ліки, наприклад, глюкокортикоїди – таке лікування викликає ожиріння та спрямовує харчову енергію на зберігання ліпідів;
• кастрація – вносить ряд змін у функціонування організму, наприклад, через втрату статевих гормонів, швидкість метаболізму знижується, і, як наслідок, потреба в енергії знижується. Якщо після операції не внести необхідні зміни та дієту не адаптувати до нових потреб, існує більша ймовірність швидкого набору ваги та розвитку ожиріння. Важливо розуміти, які зміни відчуває тварина, щоб зрозуміти їх і вчасно відреагувати. Прикладом цього є підвищення апетиту після процедури: це часто пов’язано зі зниженням рівня естрогену, який досі знижував апетит. Дуже поширеною помилкою є перегодовування і недостатня фізична активність. Після кастрації гормони (естрогени та андрогени) знижують його рівень, тварини менше відчувають потребу в фізичних навантаженнях, що швидко дає про себе знати;
• стать – поширена думка, що у самиць після кастрації частіше розвивається ожиріння. Однак багаторічні наукові дослідження доводять, що самки знаходяться в групі ризику незалежно від статусу, а у самців кастрація фактично збільшує BCS. Ймовірно, це пов’язано зі зниженням рівня тестостерону в крові, що призводить до уповільнення метаболізму.
• порода – наукові дослідження показали сильну породну схильність у котів і собак до розвитку надмірної ваги та ожиріння. Це пов’язано з прийнятими стандартами породи, які сприяють погіршеному стану організму. До таких порід відносяться: кавалер-кінг-чарльз-спанієль, лабрадор-ретривер, керн-тер’єр, кокер-спанієль, а у котів – домашня короткошерста. Крім того, було визнано, що ожиріння може передаватися у спадок через генетичну мутацію, як у лабрадорів;
• неправильне енергетичне пристосування раціону до потреб тварини – перегодовування тварин є справжньою проблемою, що є результатом надмірного подавання їжі, ласощів, залишків їжі тощо. При схудненні необхідно знайти баланс у харчуванні, визначити енергетичні потреби тварини, задовольнити потребу в поживних речовинах, але перш за все їх потрібно дотримуватися. Тільки така основа забезпечить повноцінне функціонування організму і виконання плану схуднення. Неправильно зменшувати кількість їжі, тому що це може призвести до дефіциту та сприяти проблемам зі здоров’ям, таким як остеопороз та серцеві захворювання;
• поведінка – хоча про цей аспект говориться відносно мало, він відіграє важливу роль у розвитку ожиріння. Наукові дослідження доводять, що однією з причин ожиріння у котів є їх психічний стан. Ці тварини можуть відчувати занепокоєння, страждати від депресії та мати проблеми з контролем своєї ситості. У цьому випадку стосунки між людиною та твариною здаються важливими, вони більш інтенсивні у власників котів, які страждають ожирінням;
• відсутність достатньої фізичної активності – правильний рівень фізичної активності не дозволить розвинутися ожирінню, а при наборі зайвої ваги це знизить бажання до фізичної активності та, як наслідок, погіршить стан тварини.

Є багато способів контролювати свою вагу та швидко приймати рішення, коли це необхідно. Найбільш доступною методикою є BCS – візуальна та пальпаторна оцінка особливостей, наприклад, підшкірної жирової клітковини, абдомінального жиру та мускулатури. Це напівкількісний суб’єктивний метод оцінки жиру в організмі. Стан тварини оцінюють за шкалою від 1 до 9, де 4 і 5 – ідеальні, а вищі означають надмірну вагу та ожиріння. Важливо виконувати оцінку BCS і записувати свою фактичну вагу одночасно, це полегшить відстеження вашого прогресу. Відповідно до режиму схуднення тварини повинні втрачати 1-2% маси тіла на тиждень. Для контролю за станом і масою тіла їх рекомендується перевіряти кожні два тижні протягом 4-5 місяців, а потім кожні 5-6 місяців після кастрації.

Загальновідомо, що ожиріння значно знижує якість життя тварин і, перш за все, скорочує їх життя. Наукові дослідження показують, що собаки, які страждають ожирінням, мають нижчий життєвий тонус і схильні до емоційних розладів. Введення відповідного плану харчування може продовжити життя, відновити енергію та темперамент, а також сприятиме зниженню ризику дисплазії кульшового суглоба та дегенерації суглобів.

Управління дієтою та введення нового плану харчування має визначатися індивідуально та чітко визначеними цілями. Рекомендується перейти на харчування, призначене для тварин, які страждають ожирінням, і розпочати процес зниження ваги, що призведе до втрати 1-2% маси тіла на тиждень. Забороняється обмежувально знижувати енергію і морити тварину голодом. Хоча це, звичайно, призводить до швидкої втрати ваги, це призведе до втрати цінної м’язової маси, а у кішок – до розвитку ліпідозу. Для схуднення дуже допомагають ветеринарні корми, призначені для зниження маси тіла тварини. Продукти цього типу характеризуються меншим вмістом жиру і дають менше енергії, але містять більше клітковини і білка. Правильний рівень білка задовольнить потребу в білках і допоможе зберегти м’язову масу. Споживання білка призводить до збільшення витрат енергії, що є протилежністю калоріям з жиру або вуглеводів. Їжа з вищим вмістом білка ефективніше допомагає контролювати втрату ваги тварин, зберігаючи масу тіла без надлишку жирової тканини. Видається не менш важливим викликати найкращий ефект насичення у тварин, яких годують їжею, збагаченою протеїном з різних джерел. Корми для тварин, які страждають ожирінням, часто містять L-карнітин, CLA (кон’юговану лінолеву кислоту) і клітковину.

L-карнітин – це амінокислота, яка підтримує транспортування довголанцюгових жирних кислот у мітохондрії. Він виконує багато функцій, наприклад, необхідний для правильного функціонування скелетних м’язів і серцевого м’яза. Добавки L-карнітину особливо важливі для тварин із надмірною вагою через сприятливий ефект збільшення нежирної маси тіла та зменшення жиру. Захисний ефект на м’язи, ймовірно, пов’язаний із посиленням окисленням жирних кислот і необхідною кількістю енергії для синтезу білка, коли це необхідно.

CLA походить від лінолевої кислоти, також відомої як рубцева кислота. Наукові дослідження показують, що він має антиадипогенну дію, тобто пригнічує вироблення жирових клітин. Він сприяє втраті жирової маси, розщеплюючи частинки жиру та запобігаючи його відкладенню, крім того, він позитивно впливає на імунну систему, знижує ризик діабету та серцевих захворювань, має протизапальні властивості.

Також популярні продукти для схуднення з підвищеним вмістом клітковини. Ця стратегія дозволяє збільшити відчуття ситості, що насправді працює. Наукові дослідження доводять, що при харчуванні дієтами для схуднення спостерігається поліпшення насичення. Добавка з високим вмістом клітковини також зменшує щільність енергії, збільшує наповнення шлунка та зменшує споживання енергії з дієти.

Вимірювання ожиріння, що полягає в оцінці BCS, зважуванні тварини, її морфометричному аналізі та оцінці розмірів, хоч і дають оцінку загального складу тіла, але, на жаль, не дозволяють визначити вісцеральний жир. Наявність цього типу жиру може збільшити ризик серцевих захворювань. Абдомінальне ожиріння може наражати тварину на розвиток багатьох серйозних розладів здоров’я, в тому числі пов’язаних з серцево-судинною системою. Тому дуже важливо поговорити з власниками про віддалені наслідки ожиріння. Клінічні дослідження показують, що тварини з ожирінням мають значно вищий артеріальний тиск, ніж особини у добрій фізичній формі. У собак із ожирінням також виявлено знижену систолічну функцію серця та порушення варіабельності серцевого ритму. На жаль, одностайно відомо, що ожиріння підвищує ризик серцево-судинних захворювань у собак.

Прислів’я «через шлунок до серця» господарі сприймають занадто буквально і схильні перегодовувати своїх вихованців. Завдання фахівців – обговорити цю проблему та відкрито говорити про надмірну вагу та ожиріння. Необхідно підвищити обізнаність про ожиріння домашніх тварин як серйозну проблему для ветеринарної професії. Багато власників не усвідомлюють серйозності ситуації і часто ігнорують її.

Основою догляду за твариною з надмірною вагою або ожирінням є: введення відповідного плану харчування, контроль ваги, вибір потрібної кількості та правильного типу фізичної активності, контроль поведінки.

Джерела

1. Yam P.S., Butowski C.F., Chitty J.L., Naughton G., Wiseman M.L., Parkin T., Reid J.., Impact of canine overweight and obesity on health-related quality of life, Preventive Veterinary Medicine 2016; 127: 64–69, online: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S0167587716300988?via%3Dihub [дата доступу 8.11.2022]
2. Williams K., Buzhardt L. Body Condition Scores. VCA Animal Hospotals; online: https://vcahospitals.com/know-your-pet/body-condition-scores [dostęp 8.11.2022].
3. Toll P.W., Yamka R.M., Schoenherr W.D., Hand M.S. Obesity, w: Hand M.S., Thatcher C.D., Remillard R.L., Roudebush P., Novotny B.J. eds. Small Animal Clinical Nutrition 5th ed. Topeka, KS: Mark Morris Institute; 2010:512.
4. Root M.V., Johnston S.D., Olson P.N.. Effect of prepuberal and postpuberal gonadectomy on heat production measured by indirect calorimetry in male and female domestic cats. American Journal of Veterinary Research 1996; 57(3): 371–374.
5. Bjørnvad C.R., Gloor S., Johansen S.S., Sandøe P., Lund T.B. Neutering increases the risk of obesity in male dogs but not in bitches — A cross-sectional study of dog- and owner-related risk factors for obesity in Danish companion dogs, Preventive Veterinary Medicine 2019; 170: 104730; online: https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0167587719300868 [дата доступу 8.11.2022].
6. German A.J.. The Growing Problem of Obesity in Dogs and Cats. The Journal of Nutrition 2006;7(136): 1940S–1946S; online: https://academic.oup.com/jn/article/136/7/1940S/4664725 [dostęp 8.11.2022].
7. Pongkan W., Jitnapakarn W., Phetnoi W., Punyapornwithaya V., Boonyapakorn C. Obesity-Induced Heart Rate Variability Impairment and Decreased Systolic Function in Obese Male Dogs. Multidisciplinary Digital Publishing Institute Animals 2020; 10(8): 1383; online: https://www.mdpi.com/2076-2615/10/8/1383/htm [dostęp 8.11.2022]